Анахте́мський, -а, -е. Анаѳемскій, проклятый. Употребл. какъ бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками.
Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій.
2) О деревѣ: сырой.
Гузо́к, -зка́, м. Небольшой волъ съ малыми рогами.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Запалила свічку. — у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. — лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки.
Запі́ти, -пію́, є́ш, гл. Запѣть (преимущественно о пѣтухѣ). Мала вродитися сатана, та півні запіли — вродилася дитина. Ой рано, рано кури запіли.
Зво́нтпити, -плю, -пиш, гл. = звомпити.
Копачик, -ка, м.
1) Ум. отъ копач.
2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка.
Поперестрашувати, -шую, -єш, гл. Перепугать, испугать (многихъ).
Рамина, -ни, ж. = рама.
