Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна.
Боляче нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи).
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Обтикала всю голову квітками.
Попімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Чоловік попімстивсь на скотині за ту деревню.
Поплювати, -плюю, -єш, гл. Поплевать.
Попряник, -ка, м. Медовый пряникъ.
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть.
Чоловічий, -а, -е. 1) Человѣческій, человѣчій. Хиба твій вік такий, як чоловічий. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Чоловічі голови без шапок чорніли, наче недавно пооране поле. Це молитва чоловіча, бо її читають, як поміра чоловік, а як жінка, то читається в їх друга.
