Виникати 1, -каю, -єш, сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл.
1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш.
2) Слѣдовать, послѣдовать.
Вичхатися, -хаюся, -єшся, гл. Вычихаться.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. 2) Очень худая лошадь.
Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі.
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Роскомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Сообразить. Ти їй тілько стань на догад закидати, а вона вже й роскомпонувала, що куди йде і до чого.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл.
1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари.
2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
Усокотити, -кочу, -тиш, гл. Уберечь, сохранить. Через те, шо ти.... відступив від гріха, Бог тебе усокотив від вічної тої пропасти.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові.
