Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безшабельний

Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗШАБЕЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗШАБЕЛЬНИЙ"
Бардиґа, -ґи, ж. Большая краюха хлѣба. Шейк.
Гуць Cм. Гуц.
Драгоні́я, -ні́ї, ж. Наемная конница, служившея въ Польшѣ. Наряжайте драгонію, лаштуйте гармати. К. Досв. 145.
Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Їстовний, -а́, -е́ 1) Съѣдобный. Жінки всього їстовного назносили. Г. Барв. 532. 2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовни́й.
Помочка, -ки, ж. Ум. отъ поміч.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Роспукнути Cм. роспукати.
Танечниця, -ці, ж. Танцорка. Лядаякій танечниці і фартух на заваді. Чуб. І. 297.
Тварюка, -ки, ж. Ув. отъ тварь. Драг. 341.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗШАБЕЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.