Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безшабельний

Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗШАБЕЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗШАБЕЛЬНИЙ"
Є́рка, -ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. Cм. ярка и пр. Шух. І. 210.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Малоси́льний, -а, -е. = малосилий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного. Грин. III. 339.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Підвеселити Cм. підвеселяти.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно. Новомоск. у.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Росповідати, -да́ю, -єш, сов. в. росповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Усе, що бачила, я їм росповіла. Гн. II. 65. Росповідаю йому, де я служу. МВ. І. 19.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух. Вх. Пч. ІІ. 9.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗШАБЕЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.