Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бельбехи

Бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬБЕХИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬБЕХИ"
Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Вакернипа, -пи, ж. Коза, овца — бѣлая съ черными или рыжими пятнами около глазъ.
Заба́гтися, гнеться, гл. безгл. Захотѣться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Св. Л. 13. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. Камен. у. От забаглося тобі не знати чого. Камен. у.
Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Ребро, -ра, с. 1) Ребро. Худий, аж ребра світяться. Ном. № 8551. 2) Бокъ горы, обрыва, скалы. Шух. I. 14. Яри гайові меж невисокими, та крутими горами та шпилями, меж дубовими та грабовими гаями, що роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір та шпилів. Левиц. І. 203. 3) Каждая изъ двухъ боковыхъ дощечекъ терлиці. Шух. І. 147. 4)бо́же. Раст. Convallaria multiflora. Лв. 97. Cм. кукурічка. Ум. реберце, реберечко. Чуб. V. 662. Повернися бочком..., ще й реберечком. Мил. 103.
Стрілити Cм. стріляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬБЕХИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.