Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беньдюга

Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЬДЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЬДЮГА"
Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Ви́словив сам, сам і одвічай. Конст. у.
Дука́рь, -ря́, м. Богачъ. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми. Лубен. у.
Переписування, -ня, с. Переписываніе, переписка.  
Пестряк, -ка, м. Родъ паразитнаго растенія. Узять пестряків, що на липовім дереві виростають.
Погорінець, -нця, м. = погорілець. Вх. Лем. 451.
Попереводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перевести, но во множествѣ.
Прирадити, -джу, -диш, гл. Присовѣтовать.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Трандахи́ловий, -а, -е. Сиреневый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНЬДЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.