Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беньдюга

Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЬДЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЬДЮГА"
Волосожар, -ру, м. Созвѣздіе Плеядъ. Уже Волосожар піднявсь, віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20.
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий. К. Псал. 20.
Духове́нство, -ва, с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Клейнод, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться. Шух. І. 83. ЕЗ. V. 180.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНЬДЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.