Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беньдюга

Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЬДЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЬДЮГА"
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Жабни́к, -ка́, Раст. a) Caltha palustris. Вх. Пч. І. 9. б) Alisma plantago. Вх. Уг. 237.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.
Іск.. Cм. ск.
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились. Сумск. у.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Озварь, -рю, м. = узваръ.
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Розсадити Cм. розсаджувати.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНЬДЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.