Ґаня́, -ні, ж. = Каня 2.
Догада́ти, -да́ю, -єш, гл. Догадаться. А Мішка Самійло чогось догадав, за бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, полуночної години дожидав.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох.
Кметь, -тя, м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ.
Особливий, -а, -е. = особий.
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить.
Протурчати, -чу, -чиш, гл.
1) = протуркотати.
2) — голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав.
Цап, -па, м.
1) Козелъ. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця.
2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи.
3) ца́па стати. Стать на дыбы. Ум. цапок, цапо́чок, ласк. цапусенька. Ув. цап'юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку.
Цідилко, -ка, с.
1) = цідилок.
2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Ум. ціди́льце.
Чикало, -ла, с. = чапавка.
