Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безчасу

Безчасу нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. Н. Вол. у. Вона безчасу дитину привела. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЧАСУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЧАСУ"
Безя, -зі, ж. = буз. Переясл. у.
Винничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок. Ном. № 14017. 2) Жена винокура.
Гарапа, -пи, ж. = гарапник. Драг. 277.
Даре́мно Cм. Даремне.
Запаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком. Стор. II. 95.
Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Побиван, -на, м. Названіе сказочнаго героя, будто бы всѣхъ побѣждающаго. Мнж. 90.
Признатися Cм. признаватися.
Стрий, стрия, м. Дядя. Гн. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЧАСУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.