Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благач

Благач, -ча, м. Проситель, молитель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГАЧ"
Бережність, -ности, ж. Осторожность. Бѣл.-Нос.
Блендати, -даю, -єш, гл. = плентати. Ледво блендала ногами. Гн. II. 27.
Кордований, -а, -е. Сафьянный, козловый (о кожѣ). Желех.
Направе́ць нар. Направо. Вх. Зн. 40.
Обскакувати, -кую, -єш, сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Померти, мру́, мреш, гл. Умереть, помереть. Як помру, а ти будеш жива, прийди, подивися, де моя могила. Чуб. V. 147.
Похолонути, -ну, -неш, гл. 1) Охладѣть, застыть. 2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Стор. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк. КС. 1883. II. 467.
Прямуватися, -муюся, -єшся, гл. Направляться. О. 1862. II. 30. До пекла напростець прямуйся. Котл. Ен. ІІ. 38.
Спичастий, -а, -е. Остроконечный.
Усапатися, -паюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.