Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безух

Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУХ"
Безпиття, -тя, с. Отсутствіе воды. Одно — безпиття, друге — без'їжжя. АД. І. 335.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Модрина, -ни, ж. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.  
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок. КС. 1883. XI. 503.
Поприбірати, -ра́ю, -єш, гл. Прибрать. І в хаті, і в дворі поприбірала, аж глянути любо. Харьк. у.
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Спичастий, -а, -е. Остроконечный.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.