Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безух

Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУХ"
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Вх. Лем. 413. Ум. жичка. Вх. Лем. 41
Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Неґречно нар. Неучтиво, невѣжливо.
Оплентати, -таю, -єш, гл. 1) Опутать. 2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Переборщувати, -щую, -єш, сов. в. переборщити, -щу, -щиш, гл. Дѣлать, сдѣлать излишнее, сверхъ мѣры, пересаливать, пересолить, преувеличить. Ном. № 7691, 7693. Любощів давано, да не вміючи переборщили.
Скупчити, -чу, -чиш, гл. = скупити.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.