Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безух

Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУХ"
Виціловуватися, -вуюся, -єшся, гл. Цѣловаться. Легшенько з чужими жінками виціловуйтесь. Мир. Пов. II. 61.
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.
Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Кабалик, -ка, м. Безпокойство, хлопоты, кутерьма, суматоха. Желех. Cм. калабалик.
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Овад, -да, м. = овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.
Цьопинка, -ки, ж. = цьопка. Ум. цьопиночка. Вх. Зн. 78.
Штриконути, -ну, -неш, гл. Съ силой кольнуть, пырнуть, ткнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.