Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бендюга

Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. Харьк. ( Залюбовск.). 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. Харьк. у. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЮГА"
Боривітер, -тра, м. Пустельга, Falco tinunculus. Вх. Пч. II. 10.
Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65.
Дирка́ч, -ча́, м. = Деркач.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля. Радом. у.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько. Мир. Пов. І. 156.
Їстовний, -а́, -е́ 1) Съѣдобный. Жінки всього їстовного назносили. Г. Барв. 532. 2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовни́й.
Навтика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Нескребений, -а, -е. Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Дума. Подають їм рибу нескребену. Грин. III. 452.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Шпуйний, -а, -е. О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНДЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.