Відпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Черниг. г. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. е. во время своей жизни выпилъ все что могъ, теперь не могу. Грин. I. 53.

Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. І. 34. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ. Желех.

Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.

Згрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. згрома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать, сгресть, собирать, собрать. Він згромадив усі води у моря великі. К. Псал. 74.

Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.

Ля́да I, -ди, ж. 1) Опускная дверь: въ потолкѣ (на чердакъ), въ погребѣ и пр. Подобное-же у колесниковъ въ парні. Вас. 146. 2) Опускная ставня въ прилавкѣ. Різники у нас продають м'ясиво на штандарах, а в кого крамниця є, то на ляді. Лебед. у. 3) Крышка надъ корытомъ, находящимся у сажа (Cм. саж), поднимающаяся и опускающаяся, устроенная съ того цѣлью, чтобы находящіеся на волѣ животныя не могли пользоваться изъ корыта кормомъ, положеннымъ для заключеннаго въ саж животнаго. Чуб. VII. 396. 4) Помостъ? настилка деревянная? Мені, мій пане, на ляді стояти (говоритъ конь). Чуб. V. 871. 5) Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходять нити основы и посредствомъ которой прибиваются одна къ другой поперечныя нити. Части ля́ди: два деревянныхъ четырехгранника называются собственно лядою (3); сквозь нихъ на концахъ проходять два болѣе тонкихъ четырехгранника — хвости (2), находящіеся по отношенію къ ля́ді въ вертикальномъ положеніи; нижніе концы хвостів укрѣплены въ нижнемъ брускѣ ляди (а), а верхній брусокъ (б) свободно ходить по хвостам вверхъ и внизъ для того, чтобы можно было между верхнимъ и нижнимъ брускомъ поставить блят (5) (Cм. это слово). Когда блят вставлень въ продолговатое углубленіе въ нижнемъ брускѣ и сквозь него пропущены уже нити основы, тогда верхній брусокъ (б) придвигается внизъ и, прижимая блят, удерживаетъ его въ стоячемъ положеніи, а самъ брусокъ укрѣпляется двумя клиньями, клинками (4); верхніе концы хвостів связаны поперечной перекладиной, которая называется ро́спинка (1). ляда вверху привязывается къ особой перекладинѣ въ верстаті, которая называется же́рточкою, такимъ образомъ, чтобы она могла качаться взадъ и впередъ, какъ доска качелей. Конст. у. Въ Галиціи хвости наз. лядобійцями. МУЕ. III. 18. У гуцуловъ ляда, называется набівка, имѣетъ слѣдующія названія частей: стріла = роспинка, снизьки = хвости, рама = собственно ляда, бе́рдо = блят. Шух. L 256.

На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (Желех.), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Ном. № 10851. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Н. п. Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Грин. III. 557. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. Грин. III. 558.

Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Харьк. Були повироблювані клумби для квіток. Левиц. Пов. 145.

Туширити, -рю́, -риш, гл. Стричь барановъ во второй разъ осенью. Вх. Зн. 72.

Уманити Cм. уманювати.