Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотати

Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Здивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивиться. Там дівчина й умивалася, в люстеречко й видивлялася, красотою здивувалася. Чуб. V. 580.
Лимарі́вна, -ни, ж. Дочь шорника. Ой хто купить цебер меду ще й вина, того буде лимарівна молода. Лис. І.
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь. Полт.
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Припосилати, -ла́ю, -єш, сов. в. припослати, -шлю́, -шле́ш, гл. Ниспосылать, ниспослать. Нехай тобі Бог з вищого неба припошле. О. 1861. VI. 75.
Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Розсердитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться. Розсердься, та не вдарь. Ном. № 3810.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.