Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотати

Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Вивагом нар. 1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага. Черк. у. 2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать. Шух. І. 28.
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду. Волч. у.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Попересмикувати, -кую, -єш, гл. Передернуть (во множествѣ).
Провештатися, -таюся, -єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять. Стор. II. 141.
Розбуятися, -яюся, -єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.
Скруг, -га, м. на скрузі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить. Канев. у.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Цюку, цюку-на!, меж. Призывъ для свиней. Вх. Лем. 481.
Шпурляння, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.