Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
За́сув, -ва, м. 1) = засов. 2) Часть лавча́стого замка́. Cм. лавчастий. 3) Часть отримача.
Зіте́рти, -тру, -треш, гл. Стереть.
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
Утрупатися, -паюся, -єшся, гл. Привыкнуть.
Челядин, -на, об.
1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина.
2) = челядник.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Шалавсь увесь день по городу. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая.
