Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безчесть

Безчесть, -ти, ж. Безчестье, посрамленіе. Я не хочу такої безчесті. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЧЕСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЧЕСТЬ"
Гайсання, -ня, с. = гасання.
Гарцьовий, -а, -е. Вмѣщающій въ себѣ гарнець. Гарцьове відерко.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Ондека, о́ндечка, нар. = онде. Вх. Зн. 44.
Помайнувати, -ну́ю, -єш, гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.
Праве нар. Почти. Сим. 216. Праве забули, що й єсть вона на світі. Сим. 222.
Притирювати, -рюю, -єш, сов. в. притирити, -рю, -риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Цегольня, -ні, ж. = цегельня. Бердич. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЧЕСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.