Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотуха

Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТУХА"
Банітувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3)розумом = баламутити 2. Желех.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
Кріпкенько нар. = кріпенько.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Куколиця, -ці, ж. Раст. Lichnis vespertine. ЗЮЗО. І. 127.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Мняч Cм. м'яч.
Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -ня́ю, -єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. ІІІ. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.