Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був.
Відмоложуватися, -жуюся, -єшся, гл. О раст.: вновь зазеленѣть. Пішли дощі і на городі стало відмоложуватись.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Зеле́ність, -ности, ж. 1) Зеленый цвѣтъ. 2) Незрѣлость. Зеленість — буйність, а молодість — дурність.
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Почки, -чо́к, ж. мн.
1) Внутренности (тѣла).
2) Зернышки тыквы.
Татошник, -ка, м. Раст. Ranunculus Cassubicus L.
Томитися, -млюся, -мишся, гл. Томиться, утомляться. Томились, жаждали, із голоду вмірали.
