Відпроважувати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Досла́тися, дошлю́ся, -шле́шся, гл. Быть въ состояніи послать. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся.
Зрозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понять. Поки, теє зрозумівши, згоду учинили. Ви так зписьменна говорите, що я того не зрозумію.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Рабівський, -а, -е. = рабський.
Рийка, -ки, ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius.
Скалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили.
Хвасувати, -сую, -єш, гл. 1) Прилаживать, пригонять. 2) Фальшить, идти неправильно. Колесо хвасує.
