Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Нарід дуже з голоду бідив.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці.
Пробовтатися, -таюся, -єшся, гл. Проболтаться (въ водѣ, жидкости) извѣстное время. Та оце ж усе з тими сорочками бовталась на річці, — аж до обід пробовталась.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa.
Рождениця, -ці, ж.
1) Родительница. Подайте милостини за свою рожденицю, за своїх покревних.
2) Роженица. Приспори рождениці, хрещениці, раби Божої Явдохи покорму.... Приспори рождениці, молитвяниці, хрещениці, раби божої Явдосі дитя годувати.
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться.
Трунвонька, трунвочка, -ки, ж. Ум. отъ трунва.
