Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безус

Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУС"
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Грушко́вий, -а, -е. Грушевый. Та й на мою головоньку білий цвіт упав вишневий, черешневий годовочку, яблучковий, грушковий на головочку. Мал. Св. 16.
Зави́хоритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась. Мир. ХРВ. 51.
Крівця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.  
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків. Харьк. у.
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19.
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная. Лубен. у.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець. Желех.
Стріт, -ту, м. Встрѣча. Еф. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.