Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безус

Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУС"
Бабівщи́на, -ни, ж. = Баби́зна. Волч. у.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Підорати, -рю́, -реш, гл. 1) Вспахать немного. 2) Подрѣзать плугомъ.
Поминки, -нок, ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Котл. Ен. Я нічого не жалував на поминки. Г. Барв. 209. русальні поминки. Четвергъ троицкой недѣли. Г. Барв. 350. Cм. помин.
Пообвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися. Котл. Од. 489.
Риболовний, -а, -е. 1) Рыболовный. Риболовні сіти. 2) Обильный рыбою. Озеро риболовне. Лебед. у.
Червоноверхий, -а, -е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі. Морд. Он. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.