Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безус

Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУС"
Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Великомовність, -ности, ж. Многорѣчивость. Желех.
Гданський, -а, -е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки. Стор. II. 26.
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Домонта́рство, -ва, с. Сидѣніе дома, хозяйничанье дома. Краще.... було Грицькові домонтарство з любим його подружжям. Г. Барв. 146.
Жемери́ння, -ня, с. Жмыхи.
Жучи́ще, -ща, м. Ув. отъ жук.
Прибрехнути, -ну, -неш, гл. = прибрехати. Уміють добре прибрехнути. Гліб.
Розщипати Cм. розщипувати.
Хортище, -ща, Ув. отъ хорт. Що тільки ви думали-гадали, як од того проклятого хортища втікали? — Те ми, сестрице, думали-гадали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.