Ді́лати, -лаю, -єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Капровокий, -а, -е. = каправий.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Поквапитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Поспѣшить, поторопиться.
2) Польститься. Але не багато значних панів поквапилось до неї в гості.
Пролити, -ся. Cм. проливати, -ся.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер!
