Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зсаджувати

Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. Рудч. Ск. 25. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. Мнж. 66. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. О. 1861. VIII. 95. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. КС. 1882. ІІІ. 611. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Мнж. 95. Зсадити дерево на віз. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСАДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСАДЖУВАТИ"
Безконечний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. безконешна писанка = безконечник 2. Сим. 233.
Гноїсько, -ка, с. = гноївня.
Жу́рний, -а, -е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься». МВ. ІІ. 121.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Поглузузати, -зую, -єш, гл. Посмѣяться, подвергнуть насмѣшкамъ. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Сліпак, -ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = веретільник 1. Вх. Пч. І. 16. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. ЗЮЗО. І. 127. б) Papaver orientale L. ЗЮЗО. І. 130. 4) мн. Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6. Ув. сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив. Ном. № 5375.
Хвартух, -ха, м. Передникъ. Чуб. VII. 429. Ближча сорочка, неже хвартух. Ном. № 9729. Cм. фартух. Ум. хвартушо́к, хвартуше́чок. Чуб. V. 75.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.
Чемерка, -ки, ж. 1) Родъ верхней одежды у мужчинъ съ таліей и со сборками сзади (изъ черкасину или подобной матеріи). КС. 1893. V. 279; XII. 447. Погонича вбрали в городську чемерку і в широчезні шаравари. Левиц. І. 410. 2) = чамара. Гол. Од. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗСАДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.