Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зруб

Зруб, -ба и -бу, м. 1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Стор. І. 47. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. Вас. 206. З липового зруба молоді паростки пустились. МВ. І. 156. 2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Чуб. VII. 377. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 41. Kolb. І. 56. Був колодязь і такий низький зруб у тому. Грин. II. 338.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУБ"
Висмажувати, -жую, -єш, сов. в. висмажити, -жу, -жиш, гл. Выжаривать, выжарить, вытапливать, вытопить (жиръ).
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Замика́ння, -ня, с. 1) Запираніе. 2) Заключеніе (въ тюрьму).
Змірати, -ра́ю, -єш, сов. в. змерти, зімру, -реш, гл. Умирать, вымирать, вымереть. Люде змірають. О. 1862. VIII. 34. Вся сім'я зімре. Кіевск. у.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ. МВ. І. 22.
Повдавлювати, -люю, -єш, гл. Вдавить, втиснуть (во множествѣ). Хлопець... повдавлював йому очі в ямки. Драг. 238.
Просвітний, -а, -е. Просвѣтительный. Желех.
Сварливий, -а, -е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова. Чуб. V. 535.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця. Желех.
Цмокання, -ня, с. 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.