Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зруб

Зруб, -ба и -бу, м. 1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Стор. І. 47. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. Вас. 206. З липового зруба молоді паростки пустились. МВ. І. 156. 2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Чуб. VII. 377. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 41. Kolb. І. 56. Був колодязь і такий низький зруб у тому. Грин. II. 338.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУБ"
Витворяти, -ря́ю, -єш и витворювати, -рюю, -єш, сов. в. витворити, -рю, -риш, гл. Выдѣлывать, выкидать, выкинуть. Таке було иноді витворює! Сим. 212.
Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
Зли́нка, -ки, ж. Раст. Erigeron canadensis. ЗЮЗО. І. 121.
Кедр, -ра, м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. К. Псалт.
Поклацати, -цаю, -єш, гл. Пощелкать зубами.
Попідтинню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ. Шевч.
П'ялка, -ки, ж. Пищепріемный каналъ. Вх. Лем. 459.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Ном. № 306, стр. 299.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Умовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, уславливаться, условиться. Дід з чортом, умовляючись, пішли поруч, як товариші. Стор. I. 108 Умовились (собака з вовком), що вовк ухопить у хазяїна дитину на жнивах. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.