Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зруб

Зруб, -ба и -бу, м. 1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Стор. І. 47. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. Вас. 206. З липового зруба молоді паростки пустились. МВ. І. 156. 2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Чуб. VII. 377. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 41. Kolb. І. 56. Був колодязь і такий низький зруб у тому. Грин. II. 338.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУБ"
Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Глейок, -йку, м. 1) Ум. отъ глей. 2) Смѣсь охристой глины съ пескомъ (красящее вещество). Вас. 182.
Гоготання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ). Харьк. г.
Набі́раний, -а, -е. Изъ покупной матеріи сшитый. КС. 1893. V. 279.
Поближчати, -чаю, -єш, гл. Приблизиться, стать ближе.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Пригожий, -а, -е. Пригожій, красивый, хорошій. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, ви гожі й пригожі. Рудч. Чп. 148. Пригожа, як рожа. Мет. 208.
Розгопцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Растанцоваться.
Скамня, -ні, ж. = скамна. Він у царя в Бога сидить за скамнею. Грин. III. 3. Ум. скамни́чка. Чуб. V. 773.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.