Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубило

Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. Н. Вол. у. Грин. II. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБИЛО"
Грюкотне́ча, -чі, ж. = Грюкнява.
Крутобережно нар. = крутобережисто. Як же ми роз'їдемось, коли місточок маленький? Вертай назад! — Еге! перший ізнов каже: як я поверну, коли, бач, крутобережно. Кв. II. 40.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979.  
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.