Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубило

Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. Н. Вол. у. Грин. II. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБИЛО"
Безсоромність, -ности, ж. Безстыдство. Желех.
Глава, -ви, ж. 1) = голова. 2) Глава въ книжкѣ. 3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = главосік.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить. Черк. у.
Каштановий, -а, -е. Каштановый.
Нала́пувати, -пую, -єш, сов. в. нала́пати, -паю, -єш, гл. 1) Нащупывать, нащупать, находить, найти ощупью. Тільки мацають по столу (сліпі), ніяк не налапають тієї миски. Мнж. 92. 2) Ловить, наловить, хватать, нахватать. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа. Ном. № 6577.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний. ХС. III. 37.
Парубіка, -ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Г. Барв. 189. Охрім догадливий був парубіка. Гліб. Ум. парубічка. О. 1861. VIII. 19.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Шальон, -на, м. Родъ одежды. Привіз мені золоті дари, дорогі дари: тонкий рубок, дорогий шальон по саму землю. Чуб. III. 404.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.