Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубочистий

Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЧИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЧИСТИЙ"
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. І. 120. Коло їх двора а ні гласу. МВ. (О. 1862. І. 96). 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звукъ. (К. Михальчукъ).
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Заюдови́ти, -влю, -виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.
Малові́рний, -а, -е. Маловѣрный. Бог зодягатиме вас, маловірні. Єв. Мт. VI. 30.
Міду́нка, -ки. Cм. медунка 3.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Н. Вол. у. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять. Рудч. Ск. II. 36.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні. Федьк.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОЧИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.