Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрячий

Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯЧИЙ"
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Витратити, -ся. Cм. витрачувати, -ся.
Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. відгадочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого. Ном. № 981.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.