Залеті́ти Cм. залітати.
Заоді́тися, -нуся, -нешся, гл. Одѣться.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Обідання, -ня, с. Обѣданіе. Ой снідання, обідання, гіркий мій обіде. — Чом не обідаєш, моя душечко? — Біс тебе бери з обіданням.
Облежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит.
Перезначити, -чу́, -чи́ш, гл. Перемѣнить мѣтку.
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Потилишник, -ка, м.
1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. поти́лишниками нагодувати. Надавать подзатыльниковъ.
2) = крижівниця.
Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ.
