Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубіч

Зубіч нар. = узбіч. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБІЧ"
Бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Грошозапло́д, -да, м. Копящій деньги. Ном. № 7116. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його роспитай панів, а не питай у простого народа. Греб. 365.
Ґазди́нечка, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Полопати, -паю, -єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали? Богодух. у.
Привершуватися, -шуюся, -єшся, гл. Нарастать, увеличиваться. Що — року по рублеві привершується. Н. Вол. у.
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня). Гол. Од. 77.
Стеменно нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Борз. у. Левиц. І. 392. Чи так. брате Мамаю? — Стеменно так. К. ЦН. 237. Воно стеменно той коник, що по полю скаче. КС. 1882. X. 32.
Уремня, -ня, урем'я, -м'я, с. = час. в одні́м уре́мні. Въ одномъ состояніи, положеніи. Е, та мій кашель все в однім уремні стоїть. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.