Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубелити

Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЛИТИ"
Грипеня́, -ня́ти, с. Птенецъ грифа. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Грошеня́та, -ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Шевч. 588. Заробив убогий брат десь грошенят. Рудч. Ск. ІІ. 139.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Перестріляти, -ля́ю, -єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Попідпливати, -ваємо, -єте, гл. Подплыть (во множествѣ).
Приближність, -ности, ж. Разстояніе. Конот. у.
Стрікати, -ка́ю, -єш, гл. = стрівати. Козак іде, дівчину стрікає. Грин. III. 295.
Тямок, мку, м. = тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі. Мир. ХРВ. 238.
Уліпити Cм. уліплювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.