Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зстарити

Зстарити, -рю, -риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. І. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСТАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСТАРИТИ"
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий. ЗОЮР. І. 263.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Наустити Cм. наущати.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315.
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Реготіння, -ня, с. = реготи. Черк. у.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Цитати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ и нечетъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗСТАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.