Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко.
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. 2) = жва́кати.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Засіда́тельський, -а, -е. Засѣдательскій. Накинув голова засідательські мітки прясти.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжа.
Пооббризькувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас.
Просторонище, -ща, с. = просторонь. Більше просторонище пускай.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах.
Тириканяя, -ня, с.
1) Плохая игра на скрипкѣ.
2) Игра на валькѣ.
