Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Лопотить у домні. 3) Болтать безъ умолку.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Роздлубати, -баю, -єш, гл.
1) роздовбати.
2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Точнісінько нар. Точь въ точь. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько як у млині.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову.
Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. Небо, палаючи, почина червоніти.