Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зсинити

Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже! Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСИНИТИ"
Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.
Гони́тельство, -ва, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. XII. 130.
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Дев'ятоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность. Желех.  
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Поцятатися, -та́юся, -єшся, гл. Сыграть въ четъ и нечетъ. Кв.
Самець, -мця, м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) Раст. Aster amelius. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗСИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.