Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого.
Ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая.
Оріх, -ха, м.
1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Соловійко на орісі, зозуленька на калині.
2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. Ум. орішок, орішенько.
Поширитися, -рю́ся, -ри́шся, гл.
1) Распространиться.
2) Cм. поширятися.
Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Тогді Барабаш рано прочинає.
Слизько нар. Скользко. До церкви слизько, до дівчат близько. Ум. слизенько, слизьке́нько.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука.
Тягеля, -лів, м. мн. Родъ верхней одежды, козацкій полукафтанъ? Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані.
Хотяй сз. = хоть. Ой дай мені, моя сестро, хотяй попоїсти.
