Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрок

Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок. Дещо, 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОК"
Відділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відділити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить; удѣлять, удѣлить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім'я. Чуб. І. 143. Одділив йому половину царства. Рудч. Ск. II. 75.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Федьк. І. 4. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною. Гол. І. 272.
Краска, -ки, ж. 1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II. 2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189. 3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. красочка.
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили. Мил. Св. 34.
Ріпачнисько, -ка, с. Поле подъ рапсомъ. Галиц. Вх. Зн. 60.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ. К. ЧР. 339.
Скумасно нар. Страшно. Черн. у.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris. Вх. Пч. І. 16. II. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.