Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубець

Зубець, -бця́, м. 1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18. Ум. зубчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЦЬ"
Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.
Виплисти Cм. випливати.
Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ). Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Заохо́чування, -ня, с. Поощреніе, привлечете къ какому-либо дѣлу. Желех.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні. Конст. у.
Похватний, -а́, -е́ Удобоподвижный, удобоносимый, удобный для взятія. Занялась хата — та пожарні бочки похватні — скоро води привезли. Міусск. окр.
Рахубно нар. Разсчетливо, обдуманно. Я бачу, що він не рахубно робить — продає святці жиду. Борз. у.
Хмара, -ри, ж. 1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89. 2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678. 3) заходити в хмару. Фантазировать. 4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.