Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубець

Зубець, -бця́, м. 1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18. Ум. зубчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЦЬ"
Береза, -зи, ж. 1) Береза, Betula alba L. ЗЮЗО. І. 114. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. 2) Парень (у дѣвушекъ — дѣвушка), избираемый распорядителемъ во время вечерниць, пѣнія колядок и пр. запѣвало, заправитель хора. КС. 1887. ѴІІІ. 772. Г. Барв. 120. МУЕ. III. 58. А хто, хлопці, буде в нас за березу? Херс. Настя-береза завела, а за нею всі. Г. Барв. 221. Ум. березка, берізка, березочка, березонька, берізочка, берізонька.
Відновок, -вка, м. Новый побѣгъ, новый ростокъ, отростокъ. Желех.
Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387. 2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у. 3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Невилазний, -а, -е. Непроходимый, невылазный, изъ котораго выбраться, вылѣзть нельзя. Невилазне болото. Черк. у.
Пообквітчувати, -чую, -єш, гл. Украсить цвѣтами (многихъ, многое).
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Сердечник, сердешник, -ка, м. Шух. І. 176. 1) Сердцевина дерева. 2) Часть друлівника. Шух. І. 277.  
Траплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Левиц. І. 295. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Міусск. окр. Наталці траплялись женихи. Котл. Н. П. 350. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче. Шевч.
Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.