Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Кашоварість, -рости, ж. Кашеварство. Да возьмемо, братця, по семеро молодців, а по восьмому, братця, за для кашоварости.
Овадний, -а, -е. = оводний.
Погубити, -блю́, -биш, гл.
1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши.
2) Cм. погубляти.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився.
Роззнаватися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. розізна́тися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Узнавать, разузнавать, разузнать другъ о другѣ, другъ друга. А ті.... як розізнали, та давай, кажуть, тікать.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою....
Шпилька, -ки, ж.
1) Булавка. Шпилькою пришпилити.
2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку.
3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами.
4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Ум. шпилечка.
