Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омела

Омела, -ли, омельга, -ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. І. 141. 2)дубова. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМЕЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМЕЛА"
Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. Ном. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Мет. 390. Скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Кабутка, -ки, ж. Игра, во время которой бросаютъ палку такъ, чтобы она ударялась то однимъ, то другимъ концомъ о землю.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю. Ном., стр. 303.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Нововірство, -ва, с. Новое ученіе, слѣдованіе новому ученію. К. Бай. 81. Поспільство... стало взивати ляхами... прозелитів чесько-німецького нововірства. К. ХП. 115.
Оперитися, -рюся, -ришся, гл. Опериться. В колодочки поки вбилось, оперилось. Шевч. І. 237.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница. Харьк.
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. К. ЧР. 427. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою. К. ЧР. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМЕЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.