Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубожений

Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖЕНИЙ"
Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Горшкодра́й, -дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ. Фр. Пp. 138.
Доли́нний, доли́новий, -а, -е. Относящійся къ долинѣ.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
Копитальний, -а, -е. Богатый, съ капиталомъ. Копитальні люде. Вас. 210.
Напри́ндити, -джу, -диш, гл. Надуть, выпучить. Наприндив боки з дивування.
Підтерти Cм. підтирати.
Столя, -лі, ж. = стеля. О. 1862. VIII. 10.
Укурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. укури́тися, -рюся, -ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОЖЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.