Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. А оно крот болячок в твої печінки. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Ум. болячечка. Ув. болячище.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница.
Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Судите, гудите, а сами такії. Здорові будьмо, та себе не гудьмо.
Ґе́рда́н, -ну, м. Шерстяная повязка въ формѣ широкой ленты, которую въ Галиціи дѣвушки носятъ на головѣ; если же она носится на шеѣ, то на ней нашиваются разноцвѣтныя бусы; подобною же повязкою украшаются и шляпы парней.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Ум. ковизка.
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Василина з'явилась і счезла, як мара. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Туди мене мара несе, де грають музики. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Стокмився Ярош за коня.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Взутті, а слід босий.
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Шини на колесах. 2) Рельса.
