Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій.
2) Неработающій, лѣнивый.
Валюшник, -ка, м. = валюша.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Зіли́на, -ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. Повалилась так, як зілиночка підкошена.
Лежня́, -ні́, ж. = лежа. За лежнею ніколи посидіти.
Охматися, -маюся, -єшся, гл. Желать, стремиться. Іще й не охмається й заміж. Я охмалася йти за його.
Підпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підпити, підіп'ю, -п'єш, гл. Подкучивать, подкутить, выпивать, выпить. Ой п'ють вони, підпивають, Касю їхать підмовляють. Як підоп'ють вродливі жіночки, дак танцюватимуть і чоловіки. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Руїна, -ни, ж.
1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн.
2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає.
3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь?
