Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» 2) — світ. = зав'язати світ.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій.
Лізо́к, -зка, м. Запруда на водѣ поперегъ теченія, въ которой находятся отверстія для помѣщенія въ нихъ вершъ.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Нароска́зувати, -зую, -єш, гл. Наговорить, разсказать много. Наросказував міх, торбу і три оберемки.
Перепливати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепливти и переплисти, -ву, -веш, гл. Переплывать, переплыть. Ой крикнула лебедонька, море перепливши. За лісами, за степами тебе не видати і бистренькими водами до тебе не перепливати. Бік пережить — не море переплисти.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Хлібодарник, -ка, м. = хлібодар. Сагайдашний, наш батько, хлібодарник і гетьман.
