Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубатий

Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий. МВ. ІІ. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБАТИЙ"
Ґруляник, -ка, м. = Бандурчаник. Вх. Лем. 408.
Зато́вмистий, -а, -е. Тупоугольный. Затовмистий клин. Н. Вол. у.
Зобрати, зберу, -ре́ш, гл. и пр. = зібрати и пр.
Камуз, -зу, м. Мелкіе куски. Зухвальцу на камуз роспасти. Федьк. Cм. гамуз.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Навманя́ки́ нар. Намекая. Навманяки буряків, щоб капусти дали. Ном. № 5700.
Обашлувати, -лую, -єш, гл. Пообѣщать, дать обѣтъ. Батько обашлував синові теля на господарство. Рк. Левиц. Я обашлував на церкву хоругов зробити.
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Шкиль, -лю, м. Манеръ, образецъ. Дві пари хомутів пошиті на цей шкиль, а дві на инший. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.