Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубела

Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЛА"
Докона́тися, -на́юся, -єшся, гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Н. Вол. у. Я вже тебе доконався, який то ти. Н. Вол. у.
Дом, -му, м. = дім. Чуб. ІІІ. 177.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Мухавка, -ки, ж. Насѣк. мокрица. Oniscus murarius. Вх. Уг. 253.  
Новик, -ка, м. = новак 2. Зійшов місяць ще й новик. Чуб. V. 18.
Осміх, -ху, м. = усміх. Її очі сміялись, а на губах перебігав осміх. Левиц. Пов. 73.
Приправити Cм. приправляти.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ном. № 731. Ум. річенька, річечка.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЕЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.