Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубела

Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЛА"
Байдачок, -чка, м. Ум. отъ байдак.
Безздоровний, -а, -е. Болѣзненный, хилый, не имѣющій здоровья, безсильный. Таке безталанне та безздоровне. Чигир. у. Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити. Козелец. у.
Брусквина, -ни, ж. Раст. Persica vulgaris. Шейк. Ум. брусквинка.
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Семинарський, -а, -е. Семинарскій. У вашій семинарській бібліотеці певне єсть. Шевч. (О. 1862. IV. 22).
Трапаш, -ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами. Шух. І. 81.
Утокмачити, -чу, -чиш, гл. Втиснуть, випхнуть.
Чваркати, -каю, -єш, гл. = цваркати 2. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЕЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.