Гданський, -а, -е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки.
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син.
За́слінка, -ки, ж. Доска для закрытія отверстія въ кухонной печи. Одслонила заслінку, виняла з печі... і поїла.
Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около писку — колос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. 6) = косарь 2. 7) мн. = косарь 4. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові.
Начинити II, -ню́, -ниш, гл. 1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. 2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей.
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!»
Примішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. примішатися, -шаюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, быть причастнымъ. Цей не причетний до нас, не примішується до нас, ходить особе.
Пузанчик, -ка, м. Ум. отъ пузан.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі.
2) Котораго можно сглазить. Я не врічлива.
