Видок, -дка, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видок. На показъ, на видное мѣсто.
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Ґулий віл.
Дзендзелик, -ка, м. Въ загадкѣ: пламя фитиля. Червоний дзендзелик, чорна тіточка (каганець).
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Поохрипати, -паємо, -єте, гл. Охрипнуть (о многихъ).
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє.
Сяйнути, -ну, -неш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. Блискавка по всьому небу сяйнула.
Шахрай, -рая́, м. Мошенникъ. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде.
