Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним.
2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки.
Морови́ця, -ці, ж. Моръ, моровая язва.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Паничок, -чка, м. Ум. отъ панич.
Путарайки, йок, ж. мн. Раст. Ribes rubrum.
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє.
Стрімголов нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір.
Цариночка, -ки, ж. Ум. отъ ца́рина.
