Дави́на, -ни, ж. = Давнина. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Злюдніти, -ні́ю, -єш, гл. Обезлюдѣть. Він житиме на хуторі, поки є люде на степу, а як злюдніє, то він утече.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило?
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся.
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води?
Прогарцювати, -цю́ю, -єш, гл. Прогарцовать. Цілий день прогарцював на коні.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Фіціґорні молодиці. Cм. відзіґорний.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Я серцем чуйно ті печалі чую. 2) Бдительно.
