Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Ма́мчин, -на, -не..1) маминъ. 2) Мамкинъ
Надтіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Утекать, утечь немного. Надтекло з. повної бочки трохи горілки.
Проносити 2, -шу́, -сиш, гл. Проносить (одежду, обувь). Як зачуєш, ненько, що я тут прилежу, то дай моій подруженці проносить одежу.
Рознімати, -ма́ю, -єш, сов. в. розняти, -німу, -меш, гл.
1) Разнимать, разнять, раскрывать, раскрыть. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Зуби ножем рознімали, щоб води влити, так сціпила (зомлівши).
2) Разнимать, разнять, развести. Як же вчепились вони — така буча збилася, що ледві розняли їх.
Ростягати, -га́ю, -єш, сов. в. ростягти́, -гну, -неш, гл.
1) Растягивать, растянуть. Коники, ростягли свої сухі ребра, мов хорти й винесли балагулу з багна.
2) Растаскивать, растащить. Парубки кинулись розбороняти і ледві їх ростягли.
3) Растягивать, растянуть (слова при разговорѣ).
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры.
