Зодягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. зодягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Купались, аж померзли, тоді... повилазили з води і почали зодягаться. З сем'єю вигодувався, зодігся і забувся. Не журіться тілом вашим, чим зодягтися.
Кривоприсяга, -ги, ж. Ложная клятва, ложная присяга.
Льон, -ну, м.
1) Ленъ, Linum usilatissimum. L.
2) дикий льон. Раст. Linum perenne.
3) жовтий —. Раст. Linum flavum.
4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. А за ним його сотничка Харчиха.
Ужів, -же́ва, -ве = вужів.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. .
