Відспівувати, -вую, -єш, сов. в. відспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить пѣніемъ. А я їй одспівую, жартуючи, бач. 2) Кончать, кончить пѣть; пропѣть. А чом же ти не співаєш? — Я вже одспівала. Нехай молодчі співають, я вже своє одспівав. Молебень завтра рано одспіваю.
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Торік був у Київі великий мір на людей. Чом воно на панів та на попів мору нема?
Повиполіскувати, -кую, -єш, гл. Выполоскать (во множествѣ). Повиполіскуй пляшки.
Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати.
Розважання, -ня, с. = розвага.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій.
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву.
Тринди меж. Припѣвъ.
