Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубний

Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБНИЙ"
Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Відкушувати, -шую, -єш, сов. в. відкусити, -шу, -сиш, гл. Откусывать, откусить. Собака собаці хвоста не одкусить. Ном. № 7954.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Запохму́рений, -а, -е. Нахмуренный, мрачный. Вх. Зн. 20.
Особистий, -а, -е. Личный.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Простудити, -джу́, -диш, гл. 1) Охладить, охолодить. 2) Простудить.
Спрагота, -ти, ж. = спека. Вх. Лем. 469.
Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці. Ном. № 2508.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.