Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубний

Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБНИЙ"
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Дру́лити Cм. друляти.
Запанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Облягма, обля́гома, нар. Въ то время, когда ложатся спать. А вона вернулась уже додому дуже облягома, а на другий день і захворіла. Кобел. у.
Обтісувати, -сую, -єш, сов. в. обтеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Обтесывать, обтесать.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка. Грин. II. 163.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати. МВ. ІІ. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.