Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрушити

Зрушити, -шу, -шиш, гл. 1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця. 2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили. МВ. ІІ. 149. 3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили. Чуб. V. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУШИТИ"
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Віявки, -вок, ж. мн. = витушка. МУЕ. ІІІ. 24.
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Жовто́к, -тка́, м. Желтокъ. Жовте, як жовток. Ном. № 13155.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Розцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. розцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Расцвѣтать, расцвѣсти. То не вишня-черешня розцвітає. Чуб.
Страховіття, -тя, с. = страхіття. Чи ти ба, яке страховіття на дворі. Лебед. у.  
Худібчина, -ни, ж. = худібка. К. ЧР. 139. Г. Барв. 197. Сим. 203. Заробля, щоб таки збити хоч яку небудь худібчину. Чуб. II. 499. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.