Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Забурку́кати, -каю, -єш, гл. = забуркотати. Озвись, голубко, забуркукай стиха.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере.
2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь.
3) — обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих.
Середущий, -а, -е. = середульший. Наймолодший сідельце несе, середущий собірається.
Тернянка, -ки, ж. = тернослива.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность.
Ченшовий, -а́, -е́ и пр. Cм. чиншовий и пр.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка.
