Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрябіти

Зрябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно. Канев. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯБІТИ"
Близісінько нар. Совершенно близко, близехонько.
Випорожні, -нів, м. мн. Въ выраж.: випорожні ловити. Воронъ ловить, зѣвать.
Зада́рь нар. = задар. Вх. Зн. 19.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Надхну́ти Cм. надихати.
Падичій, -чія, м. Водопадъ. Мнж. 188.
Поливальниця, -ці, ж. 1) Поливальщица. Лохв. у. 2) Лейка. Лохв. у. Херс.
Попоміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Помѣрять много. 2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять! Шевч. 78.
Притирок, -рка, м. = переріз. Чуб. VII. 576.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРЯБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.