Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрябіти

Зрябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно. Канев. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯБІТИ"
Вештання, -ня, с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67.
Гостроно́сий, -а, -е. Съ острымъ носомъ; съ острымъ носкомъ. Чоботи гостроносі. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Заміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты. Мет. 471.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Любисти́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ растенія любисток.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Поперераджувати, -джую, -єш, гл. Перерѣшить (во множествѣ).
Приправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приправити, -влю, -виш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Бач, як гарно засув приправив. Харьк. у. 2) Приправлять, приправить. МВ. (О. 1862. III. 60).
Хоркотливий, -а, -е. = гаркавий. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРЯБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.