Засліпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Її краса засліпила йому очі. 86. йому засліпи́ло о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Покиньте... засліплених латиною панів.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось.
Поганитися, -нюся, -нишся, гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок.
Погордувати, -ду́ю, -єш, гл. Пренебречь. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами.
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці».
Простудити, -джу́, -диш, гл.
1) Охладить, охолодить.
2) Простудить.
Семидільниця, -ці, ж. Дѣлающая за разъ нѣсколько дѣлъ.
Скликатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися.
2) Сзываться.
Хльость! меж. = Хльос.
