Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зужиткувати

Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУЖИТКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУЖИТКУВАТИ"
Вислобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться. Ном. № 11610.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Лі́карка, -ки, ж. Лѣкарка. Не я лікарка, сам Господь лікар. Чуб. І. 134. Ум. лікаронька, лікарочка.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Помріяти, мрію, -єш, гл. Помечтать.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Сапувальник, -ка, м. = сапальник. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУЖИТКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.