Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зсивіти

Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСИВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСИВІТИ"
Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119.
Бандурчанка, -ки, ж. Стебли и листья, ботва картофеля. Вх. Лем. 389.
Зві́рити, -ся. Cм. звіряти, -ся.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.
Переселити, -ся. Cм. переселяти, -ся.
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ном. № 2138. Ум. полінце, поліночко.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.
Рюм, -му, м. Плачъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗСИВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.